Як депресія пов’язана із синдромом подразненого кишківника?

Депресія, дистимія (хронічний розлад настрою з депресивним спектром), підвищена тривожність і навіть шизофренія іноді мають спільний компонент — проблеми з кишківником (закрепи, діарею, порушення травлення, спазми). Цей зв’язок є двобічним: психологічні проблеми здатні впливати на стан травної системи, а негаразди з кишківником можуть супроводжувати психічні розлади. 

Що таке синдром подразненого кишківника та депресія?

Синдром подразненого кишківника (СПК) — це функціональне захворювання, яке супроводжується болем у животі, надмірним газоутворенням і здуттям, закрепами або діареєю, а також відчуттям неповного випорожнення кишківника. СПК не пов’язаний з органічними патологіями, хоча й викликає фізичні симптоми.

Депресія — психічний розлад, що характеризується втратою інтересу до життя, нездатністю отримувати задоволення від жодного виду діяльності, постійно пригніченим настроєм, низькою самооцінкою, труднощами з концентрацією уваги, порушеннями апетиту та сну.

Симптоми депресії присутні у 60 % пацієнтів із первинним діагнозом СПК‎ — утричі частіше, ніж у людей, які не страждають на розлади кишківника. Своєю чергою, СПК удвічі частіше розвивається у пацієнтів із діагнозом депресії, аніж у людей, котрі не мають в анамнезі психозів і неврозів. У середньому у 27 % пацієнтів, які проходять лікування депресії, виявляють синдром подразненого кишківника.

Як пов’язані між собою кишківник і головний мозок?

Головний мозок передає сигнали до внутрішніх органів і м’язів через черепні та спинномозкові нерви. Ця комунікаційна вісь може транслювати емоційний стан людини на внутрішні органи, провокуючи появу фізичних симптомів депресії. Саме тому від страху виникає бажання відвідати вбиральню, а тривога супроводжується нудотою.

Однак існує ще одна ланка, незалежна від головного та спинного мозку, — це власна нервова система кишківника, яку ще  називають ентеральною, або мозком кишківника. Ентеральна нервова система контролює його скорочення навіть тоді, коли відсутній прямий зв’язок із центральною нервовою системою. 

Мозок кишківника регулює функцію шлунково-кишкового тракту, не має здатності до мислення, але активно взаємодіє з центральною нервовою системою через блукаючий нерв (nervus vagus) і може впливати на когнітивні функції, настрій і загальний стан організму. Через це від хронічного болю, здуття та спазмів у животі у людини знижується самооцінка, а від кількаденної діареї починається не тільки фізична, а й моральна втома.

Вплив мікрофлори кишківника на поведінку людини

Окрім ентеральної нервової системи у кишківнику існує ще один автономний компонент — мікрофлора, або мікробіота. Вона складається з кількох тисяч різновидів бактерій, що беруть участь у процесах травлення, синтезі вітамінів та амінокислот, захисті організму від впливу патогенних мікроорганізмів і навіть впливають на емоційний стан людини. 

Мікробіота кишківника забезпечує синтез нейромедіатора серотоніну, котрий передається нейронами до головного мозку. Ця речовина, відома як гормон щастя, виконує ключову роль у контролі больових відчуттів, регулюванні настрою, сну, апетиту та статевої поведінки.

Серотонін необхідний для підтримки бадьорого й радісного стану нервової системи. При синдромі подразненого кишківника баланс його мікробіоти порушується, через що сповільнюється продукування гормону щастя, знижується його загальний рівень, а потім з’являються ознаки депресії.

Видовий склад мікрофлори кишківника залежить від харчування, приймання лікарських препаратів, звичок і навіть від того, з ким людина живе в одному домі. Порушити баланс мікробіоти здатні стресові ситуації, паніка, перепади настрою, тривала депресія. Загибель більшості корисних бактерій і домінування патогенів здатне стати причиною діареї, закрепу, спазмів чи болю у животі, що є типовими симптомами СПК.

Як лікують депресію та СПК?

Оскільки депресія здатна породжувати та підсилювати СПК, і навпаки, існує кілька загальних методів лікування обох станів:

• Медикаментозна терапія. Пацієнтам з депресією та закрепами призначають селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну. За наявності ознак депресії та діареї рекомендоване приймання трициклічних антидепресантів. Нормалізацію мікрофлори кишківника й прискорення синтезу серотоніну здатні забезпечити пробіотики.
• Релаксація та медитативні практики. Допомагають розслабитися як емоційно, так і фізично. Спрямовані на подолання стресу, поліпшення настрою, усунення спастичності м’якої мускулатури.
• Корекція способу життя. Збалансоване харчування, дотримання режиму сну, відмова від алкоголю й куріння, збільшення фізичної активності можуть сприяти полегшенню симптомів як психічного, так і кишкового розладу.

Лікування депресії та СПК має відбуватись у співпраці з фахівцем у галузі психотерапії. Психолог допоможе виявити та змінити дисфункціональні думки й паттерни поведінки, які викликають депресію та синдром подразненого кишечника. 

На сеансах психотерапії є можливість набути практичних навичок управління стресом, навчитися релаксаційних технік, медитації й стрес-менеджменту, котрі допомагають зняти психоемоційне та фізичне напруження, полегшуючи симптоматику захворювань й сприяючи подоланню наслідків депресії та СПК.