Хто я? Ідентичності та самоідентичність

Ідентичність – це одне з ключових понять у психології, що визначає почуття самосвідомості та саморозуміння особистості. У теперішніх українських реаліях, починаючи з пандемії COVID-19 і закінчуючи повномасштабною війною, упродовж двох останніх років, величезна кількість факторів спричиняють значний тиск на людину, ставлячи під сумнів їхню власну ідентичність та самоідентифікацію. У таких умовах формування особисті і її ідентичності, через побудову якостей і цінностей виявляється неймовірно складним.

Що таке ідентичність?

Ідентичність – це сукупність унікальних рис особистості, таких як: життєва позиція, поняття норми та уявлення людини про саму себе, включно з її цінностями, уподобаннями, соціальною роллю, гендерною ідентичністю, етнічною приналежністю, культурою та іншими визначальними характеристиками. Інакше кажучи, ідентичність – це переживання людиною своєї приналежності до чого-небудь (принципу, справи, ідеї) або свого єднання з ким-небудь (іншим індивідом, самим собою, групою).

Формування ідентичності особистості починається з ранніх стадій життя людини і триває протягом усього її життя. 

Еріксон виокремлював кілька ступенів розвитку ідентичності: 

• Розмита ідентичність – характеризується невизначеністю та невирішеністю в питаннях самосвідомості. 
• Неоплачена ідентичність – особистість відчуває дезорієнтацію і схильна використовувати готові соціальні шаблони.
• Відстрочена ідентичність передбачає період самопошуку та дослідження власної особистості. 
• Досягнута ідентичність – це заключна стадія, коли особистість усвідомлює і приймає себе повною мірою. 

Види ідентичності та їх формування

Класифікація ідентичності за видами є складним процесом через взаємозв’язок різних аспектів особистості. Однак, можна відокремити кілька основних типів ідентичності, включно з особистісною, гендерною та соціальною.

Особистісна ідентичність

Особистісна ідентичність – це самосприйняття особистості, яке складається з безлічі компонентів, що включають в себе усвідомлення своїх цінностей, життєвих цілей, інтересів, переконань і патернів поведінки. Важливо розуміти, що самоідентифікація формується не тільки під впливом зовнішніх чинників, а й під впливом внутрішніх потреб і життєвого досвіду.

Усвідомлення своєї ідентичності – це динамічний стан, який переживається індивідами як відчуття власної цілісності в певних життєвих умовах.

На функціональному рівні Я-ідентичність слугує двом цілям: саморегуляції, яка передбачає оптимізацію функціонування в поточній ситуації, та підтримці стабільного, позитивного образу “Я” незалежно від ситуації.

Гендерна ідентичність

Гендерна ідентичність – це внутрішнє самовідчуття людини як представника того чи іншого гендеру, пов’язане із соціальними та культурними стереотипами про поведінку та якості представників певної біологічної статі. Статева ідентичність може змінюватися протягом життя людини і може охоплювати різні елементи, включно з одягом, зовнішнім виглядом, способом життя, поведінкою та соціальними стосунками.  Люди можуть відчувати різний рівень комфорту щодо своєї статі, відчувати незадоволеність своїми фізичними характеристиками і прагнути змінити свою зовнішність. Йдеться не лише про самоідентифікацію особистості як чоловіка чи жінки, а й про небінарні гендерні ідентифікації.

Ці проблеми найчастіше виникають через невідповідність між суспільними гендерними нормами та особистою гендерною ідентичністю людини.

Соціальна ідентичність

Соціальна ідентичність людини  пов’язана з належністю до певних соціальних груп і спільнот. Вікова ідентичність, групова, етнічна, а також професійна, релігійна та культурна ідентичність, формуються під впливом різноманітних чинників, включно з сімейним вихованням, суспільним оточенням, освітою, а також інформаційним простором. Кожна людина асоціює себе з певними соціальними групами та відповідними ролями, що визначає її поведінку, цінності та світогляд.

Формування соціальної ідентичності є процесом тривалим і динамічним і відбувається на різних рівнях: індивідуальному, груповому та міжгруповому. Ступінь ідентифікації з певною соціальною групою може впливати на ставлення людини до інших груп та їхніх членів.

Криза ідентичності: причини та способи подолання

Криза ідентичності – це період інтенсивного внутрішнього пошуку та самопізнання, коли особистість стикається з нерозумінням себе, своїх цінностей і життєвих пріоритетів. Як правило, криза самоідентифікації виникає в перехідні періоди життя, такі як криза ідентичності в юнацькому віці або криза тридцяти років. Прояви цієї кризи можуть бути різноманітними: від відчуття втрати й апатії до невдоволення собою та своїм життям.

Важливо розуміти, що криза ідентичності – абсолютно нормальний і неминучий процес, який необхідний для особистісного зростання і розвитку. 

Для подолання кризи ідентичності необхідно звертатися до своїх внутрішніх ресурсів і шукати підтримку у близьких людей. Важливо звернути увагу на самопізнання та саморозвиток, приділити час для саморефлексії та аналізу власних потреб і бажань. 

Такі практичні методи, як медитація, творчі заняття та спорт, можуть допомогти пережити цей етап життя, але звернення по допомогу до кваліфікованих фахівців забезпечує більш безпечний та ефективний шлях подолання кризи ідентичності. Під чуйним керівництвом психолога ми можемо знайти нові способи взаємодії з собою і світом, звільнитися від обмежувальних переконань і зустріти нові можливості на шляху до розуміння себе та особистісного зростання.