Мультифакторний влив на психоемоційні та психосоматичні прояви у індивідуума. | Медицинский центр Molfa • Закажи консультацию врача сейчас!
 

Мультифакторний влив на психоемоційні та психосоматичні прояви у індивідуума.

9 Липня, 2021by admin

У статті описано метод мультифакторного вливу на психосоматичні прояви особистості через корекцію їх психоемоційних станів. Висвітлено результати досліджень у малій групі.

Ключові слова: психоемоційні стани, психосоматичні прояви, ресурсна психологія, гормональне дзеркало, звукотерапія, тілесно-орієнтована терапія.

Актуальність дослідження. Передумовою даного дослідження став аналіз амбулаторних медичних карток пацієнтів з урологічною та гінекологічною патологією. В даному аналізі було відмічені закономірності погіршення загального стану пацієнтів (погіршення сну, швидка втомлюваність, підвищення дратівливості, стани тривожності, апатії), зниження їхньої продуктивності (подовження періоду відновлення (ресурсності), необхідність у більш тривалому сні (більше 8 годин), пришвидшення відчуття втоми при звичних фізичних навантаженнях) та суттєві зміни у гормональних та біохімічних показниках крові. Після проходження консервативного лікування за наявності позитивних змін у лабораторних та інструментальних дослідження – пацієнти рідко відмічають зміни у своєму психоемоційному стані, період ремісії також є не тривалим.

Вище зазначене дало підстави припустити про важливість дослідження впливу корекції психоемоційних станів пацієнтів на їх психосоматичні стани.

Мета статті. Висвітлити результати дослідження мультифакторного впливу на психоемоційні та психосоматичні прояви у індивідуума.

Виклад основного матеріалу. За останні десятиріччя якість життя людини, особливо у великих містах та промислово розвинених регіонах суттєво погіршилась.

Низька якість води, забруднення повітря, їжі, високе інформаційне навантаження, суттєве зменшення періоду сну та відпочинку ведуть до підвищення захворюваності, зниження якості здоров’я і життя людей. Фактори ризику частіше виступають не в якості одноразової дії, а як тривалий динамічний процес. З часом адаптивні реакції організму стають менш гнучкими, тривалий вплив пошкоджуючих факторів діє як безпосередньо, так і опосередковано на організм людини, викликаючи формування «порочного кола» порушень.[1, с. 111-123]

Однією із багатофункціональних структур нервової системи є лімбіко-ретикулярний комплекс. Паралельно із впливом на м’язевий тонус, рівень бадьорості, уваги, пам’яті, баланс симпатичних і парасимпатичних впливів, підтримка оптимального рівня обмінних процесів, – ця структура впливає і на формування емоцій. Підкоркові відділи мозку, що входять у лімбіко-ретикулярний комплекс, здійснюють отримання і опрацювання інформації на регістрі емоцій, забезпечуючи два основних життєвих принципи – збереження власного життя індивіда і збереження популяції і виду. Тому у поведінковому, так і у морфофізіологічному планах страх, агресія і сексуальність дуже наближені.[3. с. 208- 2017]

Існує декілька способів ендогенної регуляції секреції гормонів, до них відносяться: гормональна регуляція, регуляція продукції гормону за типом зворотнього негативного зв’язку та регуляція за участю структур ЦНС.

Наприклад, синтез соматотропного гормону (гормону росту) зростає під впливом таких факторів, як фізичні навантаження, дія стресу, сон. Дефіцит соматотропного гормону, який виникає після завершення росту у довжину, призводить до таких психічних розладів, як депресія та соціальна ізоляція. На соматичному рівні дефіцит даного гормону проявляється зниженням м’язевої маси, збільшення жирової тканини, гіперліпідемія, атеросклероз, імунодефіцит, демінералізація кісток.  [2. с. 284-295]

При надлишку тестостерону, як у жінок, так і у чоловіків, збільшується агресивність.

При стресі також підвищується концентрація пролактину, гормону, який синтезується передньою долею гіпофізу. Таке ж підвищення пролактину спостерігається і при наявності гормонопродукуючих пухлин, нирковій недостатності та цирозі печінки, та проявляє себе гіпогонадизмом, аменореєю, зниженням лібідо та еректильною дисфункцією.

Вивчення впливу стресу займає одне з вагомих місць сучасної психології та медицини. Основоположником цього напрямку вважається Гане Селье. Він вважав, що стрес є завжди і на організм у будь-яких умовах діють стресори (усі фактори зовнішнього і внутрішнього середовища, корті викликають реакцію стресу, і являються небезпечними для здоров’я і цілісності організму).

На першому етапі сильне емоційне збудження викликає перш за все активацію вищих вегетативних центрів, в основному задніх ядер гіпоталамуса. При тривалості стресу запускається другий етап, який ще називають «бий-втікай». Це дозволяє організму або боротись з загрозою, або бігти від неї. Центральним органом цього механізму є – мозковий шар наднирників. За рахунок надмірного виділення глюкокортикоїдів можливі різні побічні дії – плата за адаптацію до стресора. Тривале виділення глюкокортикоїдів призводить до суттєвого зниження продукції тестостерону. Розвиваються різноманітні соматичні захворювання: виразки шлунку, кишківника, гіпертонія, аритмія, мігренозні болі голови, бронхіальна астма, а також можуть виникати порушення психіки – неврози, депресії.[3. 130-162]

До таких  факторів відносяться:

  • Шкідливі стимули оточуючого середовища (загазованість, високий рівень радіації, холодний чи жаркий клімат);
  • Порушення фізіологічних процесів в організмі, в тому числі і хвороби;
  • Необхідність пришвидшеного опрацювання інформації (робота в умовах дефіциту часу);
  • Робота в умовах ризику для власного життя чи життя інших людей;
  • Усвідомлення загрози життю;
  • Ізоляція чи позбавлення волі;
  • Остракізм (вигнання, гоніння), груповий тиск;
  • Відсутність контролю над подіями;
  • Відсутність мети у житті;
  • Депривіація – відсутність подразників.

Враховуючи вище зазначене, було проведене дане дослідження.

Нами сформовано 3 групи людей віком від 18 до 55 років.

Перша група 12 осіб які отримали 4 сеанси звукотерапії, 4 сеанси тілосноорієнтованої терапії по принципу масажу Хакім та сеанси психологічного консультування у вигляді бесід.

Друга група 8 осіб, які проходили медикаментозне лікування.

Третя група (контрольна) 6 осіб, які не проходили жодного медикаментозного лікування та психологічного консультування.

Дослідження відбувалось у декілька етапів.

На першому етапі було проведено анкетування усіх учасників. Серед питань поставлених у анкетах загальні відомості: прізвище і ім’я, вік, наявність сім’ї та дітей, хронічні захворювання, шкідливі звички; та спеціальні питання: ступінь задоволення особистим життям, реалізація, як особистості, професійна реалізація, задоволення своєю роботою, ступінь міцності сну, ступінь агресії, ступінь подавленості, ступінь апатії, ступінь егоцентризму, ступінь спокою, ступінь щастя, ступінь нещастя, вміння проявити почуття, розуміння чого хочу у житті, розуміння чого хочу від життя, ступінь задоволення своїм оточенням, ступінь задоволення своїм життям, ступінь страху смерті. Усі спеціальні питання пропонувалось відмітити по шкалі від 1 до 10, де 1 це мінімальний прояв (або відсутність) характеристики (ознаки), а 10 це максимальний прояв характеристики (ознаки). Дана анкета є авторською і до неї були віднесені ті фактори, які мають пряме чи опосередковане відношення до досліджуваних показників та можуть впливати на суть дослідження, або можуть бути суб’єктивним індикатором у дослідженні.

На другому етапі було проведено лабораторні дослідження крові наступних показників: загальний аналіз крові з формулою, тестостерон загальний, тестостерон вільний, інсулін, трийодтиронін загальний (Т3), тироксин загальний (Т4), фолікулостимулюючий гормон, естрадіол, кортизол, глюкоза крові, сечовина, креатинін, сечова кислота, холестерин. В окремих випадках, за бажанням пацієнтів та враховуючи їх анамнез життя, також було проведено наступні дослідження показників крові: паратгормон, пролактин, гліколізований гемоглобін, феритин та вітамін Д. Забір крові відбувався натще зранку до 11.00. Повторний забір крові у жінок відбувався в цей же період менструального циклу, що і первинний.

Від моменту первинного забору крові, до моменту контрольного забору крові, пацієнти не приймали жодних нових медичних препаратів, не змінювали свідомо спосіб життя.

Третім етапом був почерговий вплив звукотерапії та тілесноорієнтованої терапії.

Звукотерапію проводив Михайло Вовк, музикант та автор музичного інструменту дайва, з використанням таких музичних інструментів, як дайва (ударний музичний інструмент, що складається з семи трубок різної довжини і створює звук схожий до звуку дзвонів), варган та гуслі. На даному етапі пасивно задіювались пропріорецептори (за рахунок розслаблення м’язів) та активно задіювались екстерорецептори (за рахунок звуку та вібраційного впливу самих музичних інструментів).

Під час тілесної терапії у вигляді масажу Хакім пацієнтам пропонувалось зосередитись на своїх відчуттях у тілі та емоціях, що виникали під час самої процедури з позиції відстороненого спостерігача.

При бесідах, ті відчуття, образи, емоції та візуальні картинки, що виникали аналізувались з пацієнтом з позиції «моє внутрішнє», «моє зовнішнє», «внутрішнє не моє», «зовнішнє не моє».

Завершальним етапом дослідження було повторне анкетування та контрольне дослідження показників крові.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Провівши аналіз анкет та лабораторних досліджень до і після звукотерапії та тілесно-орієнтованої терапії можна зробити наступні висновки:

  1. Запропонований мультифакторний влив у комплексному використанні звукотерапії з музичними інструментами, що впливають напропріо- та екстерорецептори з чергуванням з тілесноорієнтованою терапію по типу масажу Хакім і психоаналізом емоцій та процесів, що супроводжували дані впливи – позитивно діють на психоемоційний стан особистості за рахунок покращення сну, зниження тривожності, рівня апатії та ступеню спокою.
  2. У результаті мульфакторного впливу на людину відмічена нормалізація гормонального фону (загального тестостерону та естрогену крові), нормалізація лейкоцитарної формули крові, в одиничних випадках нормалізація пролактину та паратгормону.
  3. Даний підхід може використовуватись як самостійно та як додаткова супроводжуюча терапія соматичних захворювань, та для покращення психоемоційного стану людини.

Література

  1. Агаджанян Н.А. Стресс. Адаптация. Репродуктивная система: монография / Н.А.Агаджанян и др. – Н.Новгород: Издательство Ниженогородской государственной медицинской академии, 2009.- 296с.
  2. Stefan Silbernagl Color Atlas of Pathophysiology. 2nd edition – Thieme. Stuttgart. New York. 2009.
  3. Васильченко Г.С. Сексопатология. Справочник – Москва: Медицина, 1990 – 576 с.
  4. Агаджанян Н.А. Физиология человека. – М.: Медицинская книга, 2009. – 526 с.
  5. Патофизиология: Учебник для вузов. 4-е изд./ под ред. Ю. Александрова – СПб. Питер, 2014 -464с.
  6. Физиология высшей нервной деятельности / Н.Н.Данилова, А.Л.Крылова.- Ростов н/д: «Феникс», 2005. – 478

Майстер-клас «Техніка пошуку ресурсу з використанням роботи з тіневою стороною особистості».

Дана методика є складовою авторської концепції з ресурсної психології.

Під час роботи буде:

  • Показана робота з пошуку ресурсу у несвідомій тіневій частині себе;
  • Показана модель роботи з тіневими Архетипами для вилучення і реалізації ресурсу;
  • Показаний алгоритм аналізу бажань та потреб через модель трьохмірності сприйняття.